Новорічною освітянською новиною стало нещодавнє приєднання Донбаської національної академії будівництва і архітектури до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу разом з відокремленими структурними підрозділами. Так у нашій структурі з’явився  Дружківський житлово-комунальний фаховий коледж ІФНТУНГ. 

Що це означає для юнаків і дівчат, котрі  мріють про професію архітектора, будівельника чи хотіли б проєктувати інтер’єри? Це означає, що їхні мрії стали досяжнішими, аніж будь-коли раніше. Адже фахівці приєднаного коледжу мають багатющий досвід підготовки фахових молодших бакалаврів з архітектури та містобудування. Його популярними освітніми програмами були «Будівництво та експлуатація будівель і споруд», «Опорядження будівель і споруд та будівельний дизайн», «Основи архітектурного проектування та інтер’єр».

Тож тепер у прикарпатців є чудова можливість здобуття триступеневої освіти – стартувати в коледжі від фахового молодшого бакалавра з архітектури та містобудування, продовжити навчання в Інституті архітектури, будівництва та енергетики на бакалавраті, а згодом – і в магістратурі.

На першому щаблі студенти отримують базову підготовку в галузі архітектури та містобудування. Це перший етап навчання, який дає важливі практичні навички та знання на рівні технічних спеціальностей. По завершенню цього етапу, випускники отримують диплом фахового молодшого бакалавра.

Другий крок -  продовження освіти на бакалавраті, де студенти поглиблюють знання в архітектурі та містобудуванні, опанують сучасні технології та принципи проектування. Випускники бакалаврської програми отримують ступінь бакалавра, який відкриває широкі можливості для професійної діяльності в галузі.

Останній етап — магістратура, що забезпечує поглиблену теоретичну та практичну підготовку, відкриває шлях до дослідницької роботи, керівництва проектами чи викладання. Магістерська програма забезпечує необхідні компетенції для розвитку вищих управлінських позицій в архітектурі, містобудуванні та суміжних галузях.

Цей шлях надає студентам можливість поетапно здобувати відповідні знання та навички, поступово розвиваючись до високого рівня професіоналізму. Це –  ідеальний варіант для тих, хто хоче забезпечити собі гнучкість у виборі кар'єрних напрямків. Тепер така можливість з’явилась на Прикарпатті.

Урочиста атмосфера, щирі привітання за вагомі досягнення – саме так пройшло вручення дипломів випускникам магістерської програми з публічного управління та адміністрування університету, який уже понад 20 років готує висококваліфікованих фахівців для країни, а загалом випускниками кафедри публічного управління та адміністрування (ПУА) стали понад 2700 студентів. Як зазначив у вітальному слові директор Інституту гуманітарної підготовки та державного управління  Дмитро ДЗВІНЧУК, ми справедливо пишаємось своїми освітніми заслугами, завдяки яким наші випускники ефективно працюють на розбудову держави.  

На святковій церемонії до випускників із теплими словами звернулися ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Ігор ЧУДИК, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Світлана ОНИЩУК та голова Івано-Франківської обласної ради Олександр СИЧ. У своїх виступах вони наголосили на важливості цієї професії для розвитку регіону та країни в цілому та висловили впевненість, що плеяда управлінців Прикарпаття поповнилась молодими й амбітними фахівцями, які вже незабаром стануть рушіями позитивних змін у громадах й робитимуть свій внесок у розвиток нашої держави.

Під час урочистості були відзначені й наставники. Почесну обласну нагороду «За заслуги перед Прикарпаттям» вручили доценту кафедри публічного управління та адміністрування Марії БАРАН за її багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток нашого краю.

Випускникам щиро бажали натхнення, впевненості в собі та успішної реалізації в професійній сфері. 

Ця подія ще раз підтвердила: університет залишається одним із провідних навчальних закладів у підготовці компетентних і перспективних фахівців з публічного управління та адміністрування.

У контексті глобальних змін у енергетичній галузі, особливої актуальності набуває освіта, орієнтована на підготовку висококваліфікованих спеціалістів із глибокими знаннями з геофізики, зокрема в таких сферах, як дослідження геологічних структур, пошук та розробка корисних копалин у сполученні з новітніми технологіями  ефективного використання енергетичних ресурсів. Важливим є акцент на енергетичному переході – процесі, що передбачає перехід від традиційних видів енергії до її відновлюваних джерел, таких як сонячна та вітрова енергетика.

Саме так бачать перспективи галузі в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, який позиціонує себе як енергетичний університет. Факультет природничих наук ІФНТУНГ добре відомий якістю підготовки фахівців за спеціальністю 103 – «Науки про Землю». Тож освітні програми «Нафтогазова геофізика» (бакалаврат) і «Геофізика» (магістратура), пропоновані  студентам кафедрою нафтогазової геофізики, завжди – на гребені популярності. Тут, завдяки поєднанню теоретичних знань із практичними навичками, юнаки та дівчата отримують можливість не лише працювати із сучасним обладнанням та програмним забезпеченням для аналізу геофізичних даних, але й знайомитись з інноваційними підходами до вирішення завдань, пов'язаних з енергетичним майбутнім країни.

Оскільки в ІФНТУНГ налагоджена тісна співпраця з провідними нафтогазовими компаніями, а також науковими установами, студенти отримують актуальну інформацію про тенденції та найновіші досягнення в галузі.

Обидві програми орієнтовані на підготовку фахівців, які володіють сучасними методами дослідження земних надр для раціонального використання ресурсів. У епоху енергетичного переходу ці програми мають стратегічне значення, адже забезпечують ефективний перехід від традиційних джерел енергії до нових, сталих рішень. Глибоке розуміння геофізичних процесів допомагає оцінювати потенціал вітчизняних ресурсів, оптимізувати видобуток газу як перехідного палива та сприяти розбудові підземних сховищ для водню чи вуглецевих відкладень.

Випускники програм здатні брати участь у відбудові енергетичної інфраструктури України після війни, використовуючи інноваційні технології для відновлення та модернізації нафтогазової галузі. Їхні знання також важливі для розвитку відновлюваної енергетики, адже геофізичні методи використовуються в розробці геотермальних джерел, аналізі стабільності підземних структур для зберігання енергетичних ресурсів тощо.

Оскільки сучасна геофізика є важливим інструментом у процесі енергетичної трансформації, що забезпечує стабільне функціонування нафтогазової інфраструктури з ефективною інтеграцією відновлюваних джерел енергії в енергетичну систему країни, програми «Нафтогазова геофізика» та «Геофізика» є важливою складовою підготовки нової генерації фахівців, споможних реалізувати стратегії сталого розвитку та енергетичної безпеки.

17 січня 2025 року проведена перша робоча зустріч партнерів проєкту «Покращення візуалізації спільної культурної спадщини через Карпатський культурний шлях», який триватиме 24 місяці. Проєкт впроваджується Центром розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту (Румунія) в партнерстві з громадською організацією «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)» (Україна)  та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (Україна) в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна  (https://next.huskroua-cbc.eu). 

З вітальним словом до учасників зустрічі звернувся проректор з наукової роботи ІФНТУНГ, проф. Олександр КОНДРАТ, який передав вітання від ректора університету, проф.  Ігоря ЧУДИКА та відзначив великі можливості участі здобувачів вищої освіти та науковців закладу у реалізації міжнародних проектів.  У проекті братимуть участь: ректор проф. Ігор ЧУДИК, представники кафедри екології – проф. Людмила АРХИПОВА (керівник проекту від ІФНТУНГ), проф. Ярослав АДАМЕНКО, проф. Олег МАНДРИК, доц. Наталія МОСКАЛЬЧУК, завідувач кафедри геодезії та землеустрою, проф. Микола ПРИХОДЬКО, доц. кафедри туризму, рекреації та регіонального розвитку Софія КАЧАЛА, та ін. 

Метою проєкту є покращення візуалізації існуючого Карпатського культурного шляху як інструменту, спрямованого на підтримку валоризації культурної та історичної спадщини в Карпатському Єврорегіоні.

Серед конкретних цілей проекту :

1. Розширити інтегрований продукт культурної спадщини «Карпатський культурний шлях», який поєднує місця історико-культурної спадщина з іншими пам'ятками та послугами.

2. Покращити навички та знання представників культурного туризму шляхом навчання та обміну інформацією програма досвіду.

3. Покращити впізнаваність інтегрованого продукту культурної спадщини «Карпатський культурний шлях» на регіональному та міжнародному рівнях шляхом розробки цифрових рекламних матеріалів, спільних он-лайн джерела інформації та мобільний додаток.

Під час засідання учасники обговорили основні етапи, заходи та плани реалізації проєкту у 2025 році, а саме: створення та організацію проведення засідання Наглядової ради проєкту, виконання аналітичного дослідження та соціологічного опитування, оновлення маркетингової стратегії, формування бази даних щодо розширення Карпатського культурного шляху.

Всі налаштовані на ефективну співпрацю та високі результати.

Довідково: Загальний бюджет проекту: 318 301,20 євро, у тому числі внесок ЄС – 286 471,08 євро. Місця реалізації проекту: Румунія (повіт Марамуреш), Україна (Івано-Франківська область).

Цільові групи: історико-культурні об’єкти, туристичні компанії та постачальники туристичних послуг, органи влади та місцевого самоврядування, науковці, відповідні інститути громадянського суспільства.

Якісні результати: Мультиплікаційний ефект: покращення видимості Карпатського культурного шляху, створення кращих умов для збереження та просування місцевої культури на міжнародному рівні; вдосконалений системний підхід до створення нових культурних продуктів; розробка нових продуктів на основі Карпатського культурного шляху; збільшення кількості відвідувачів в регіоні; підвищення кваліфікації та рівня знань представників історико-культурних об’єктів через навчальні програми; промоція Карпатського регіону як регіону культурного призначення. Потенційні зацікавлені сторони зможуть дізнатися про результати проекту через: проектні засоби комунікації; через участь у експертних групах, круглих столах: учасники поширюватимуть інформацію про проект своїм професійним спільнотам; будуть запрошені представники ЗМІ брати участь у публічних заходах проекту; освітні та просвітницькі матеріали будуть розповсюджені, висвітлюючи інноваційні проектні практики; через участь у публічних заходах проекту; діяльності дозволить відстежувати діяльність проекту та його результати широкій аудиторії. Успішний проектний досвід буде широко поширюватися через ці мережі.

Вартісним науково-дослідним обладнанням поповнилася матеріально-технічна база Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Про це повідомив науковий керівник Центру колективного користування науковим обладнанням «Техноекобезпека Карпат», завідувач кафедри геодезії та землеустрою Інституту архітектури, будівництва та енергетики, проф. Микола ПРИХОДЬКО.

Новий прилад – георадар AKULA-9000C – це локатор підповерхневого зондування, призначений для локалізації й аналізу підземних аномалій за допомогою імпульсного електромагнітного випромінювання до глибини 20 м (а змінюючи антени, реально досягнути глибин 40-60 м), який може застосовуватися для пошуку металевих та неметалевих об'єктів (границі розділу геологічних шарів, труби, пустоти, елементи будівельних конструкцій тощо). «Для ІФНТУНГ – це вартісне надбання в усіх сенсах цього слова, – міркує Микола Миколайович. – Так, коштує дорого. Але, насамперед, цей унікальний прилад, який дає можливість досліджувати геологічну будову, небезпечні геологічні процеси (карст, зсуви, підтоплення), проводити інженерно-геологічні вишукування, пошук інженерних і зв'язкових комунікацій, підземних об'єктів, обстеження районів техногенних аварій, дослідження інженерних споруд (фундаментів будівель, гребель і ін.), пошук та розвідку родовищ корисних копалин, встановлення місць розташування археологічних об'єктів та меж їх розповсюдження тощо, забезпечить високий рівень наукових досліджень та підвищить конкурентоспроможність наукової продукції університету. Щоб працювати з георадаром потрібно мати відповідні компетенції та навички, вміти знімати та обробляти дані. Унікальна практика залучатиме студентів спеціальностей «Екологія», «Науки про Землю» та  «Геодезія та землеустрій», аспірантів і молодих учених до наукових досліджень, а для випускників підвищить їхні шанси на ринку праці».

Вагоме значення георадару AKULA-9000C і для регіону:Центр колективного користування науковим обладнанням «Техноекобезпека Карпат» сприяє проведенню наукових досліджень, виконанню науково-технічних (експериментальних) розробок, результати яких мають загальнодержавне значення, та реалізації найважливіших й актуальних для держави напрямів розвитку науки і техніки через надання доступу до свого унікального обладнання. Відтак об’єднання інтелектуального і матеріально-технічного потенціалу університетів, наукових установ та основних стейкхолдерів може забезпечити сталий розвиток регіону.

Науковець підкреслив, що наразі прилад знаходиться на стадії тестування: потрібно налагодити процес збору та обробки даних, освоїти роботу з програмним забезпеченням. Передбачається, що георадар буде залучено до роботи, виходячи з потреб університету, наукових установ й регіону для моніторингових досліджень стану геологічного середовища; контролю та попередження небезпечних геологічних процесів; дослідження процесів перебігу деградабельності об’єктів критичної інфраструктури та розроблення заходів щодо забезпечення їх експлуатаційної надійності тощо. У цьому контексті планується використати прилад для обстеження території навколо навчального корпусу № 1 ІФНТУНГ, інтенсивність просідання якого після ракетної атаки збільшилася.

Довідково. Центр колективного користування науковим обладнанням «Техноекобезпека Карпат» створений на виконання наказу Міністерства освіти і науки України за № 1439 від 19.11.2019 р. з метою раціонального спільного використання унікального наукоємного обладнання відповідними науковими підрозділами Засновника, Учасниками та зацікавленими сторонніми установами на благо сталого інноваційного розвитку держави і регіону.

В рамках програми 4th Edition of Erasmus+ Staff Week AGH проректор з наукової роботи Олександр Кондрат та в.о. директора Інституту нафтогазової інженерії Володимир Богославець відвідали польський університет AGH. Ця подія була організована Центром міжнародних зв’язків AGH і об’єднала співробітників, дослідників і вчених із різних установ для обміну знаннями, спілкування та розширення міжнародної співпраці.

Erasmus + teaching дав можливість зустрітись з науковцями та викладачами з різних країн світу: Treng Nguyen з Hanoi University of Science and Technology, Raúl Guillermo Marino (Director Departamento de Investigación y Doctorado), Adriana Magro з ITBA Universidad(Argentina), Aleksander Biberaj з Universiteti Politeknik i Tiranës (Albania), Bacvic-Hanjalic Selma (Associate Professor at Faculty of Electrical Engineering University of Sarajevo) з Elvis Ahmetović from University of Tuzla (Bosnia), Andrii Chukhrai 🇺🇦 з Lviv Polytechnic National University (Ukraine), Надежда Васильевна from Satbayev University(Kazakhstan), Sonia Fidder (Associate Professor, Stellenbosch University (South Africa) Curtin University (Australia) та ін.

Під час перебування в AGH представники ІФНТУНГ взяли участь у низці тренінгів та навчань за програмами, які забезпечують мобільність як науковців, так і викладачів університетів, зокрема в програмах Erasmus Mundus, Nawa. Тренінги дали можливість глибше зрозуміти основні напрямки співпраці різних університетів в освіті та у спільних наукових проєктах. В ході одного з таких тренінгів Олександр Кондрат презентував концепцію співпраці між університетами Hanoi University of Science and Technology, UTECO та ІФНТУНГ.   

Олександр Кондрат та Володимир Богославець провели лекційні заняття на факультеті нафти і газу для студентів першого рівня навчання за спеціальностями «Геоінженерія» та «Буріння», ознайомили студентів із ІФНТУНГ та сучасними технологіями, які використовують в Україні для буріння свердловин та підвищення нафтогазоконденсатовилучення з виснажених родовищ природних вуглеводнів.

Загалом візит дав можливість започаткувати не лише важливі контакти, але й низку нових напрямків співпраці, що забезпечить у майбутньому швидшу інтеграцію ІФНТУНГ в освітній європейський простір.